» » » Найкращі люди, найцікавіші місця, дивовижні архітектурні форми. Тільки найкраще про місто Берегово!

Найкращі люди, найцікавіші місця, дивовижні архітектурні форми. Тільки найкраще про місто Берегово!

     Береґсас. Так раніше називали це місто місцеві жителі. А все тому, що територія сучасного Берегового Закарпатської області перебувала у володінні Угорщини і навіть зараз більшу частину населення міста складають угорці. У зв'язку з цим, на вулицях можна часто почути характерне наріччя.
Місцеві жителі говорятьдуже швидко і не відразу розбереш, якою мовою, і вивіски на угорській. Однак, саме тут розмістились термальні басейни європейського рівня, чарівна архітектурна спадщина.
     Берегово – закарпатська столиця вина

Безперечно, Берегово, перш за все, відоме на всю Україну своїм фестивалем вина та виноробства, який відбувається щороку на початку весни, останнім часом 8-9 березня. Містечко претендує на статус винарської столиці всієї західної України.

Найкращі з місцевих виноробів об’єдналися в винний лицарський орден святого Венцела. Члени цієї організації присягають всіляко популяризувати винну славу Берегівщини і є засновниками та натхненниками фестивалю. Щовесни на ньому свою продукцію представляють великі підприємства і винороби-приватники.

Деякі туристи жартома кажуть: "Бути у Берегові і не відвідати винних погребів – це те ж саме, що бути в Римі і не бачити Папи Римського".

У 2011 році у Берегові відчинив двері перший на Закарпатті Музей виноградарства і виноробства, розташований у підвалах палацу князя Габора Бетлена, яким понад сімсот років. Його ініціатор – Іван Шепа. Він привів до ладу занедбані приміщення і розмістив на 160 квадратних метрах цікаву експозицію. Тут можна побачити зразки винограду, які ростуть на закарпатських пагорбах та вина-переможці фестивалів від місцевих виноробів. У музеї представлена різна техніка й інвентар, які використовували для виготовлення вина та догляду за виноградом.
Володарі міста завжди усіляко підтримували розвиток цього непростого ремесла. Наприклад, за три кілометри від Берегового є невелике село Кідьош, де живуть потомствені винороби. Обов'язково варто відвідати винний підвал сім'ї Шош.

Щоправда дегустувати вина у музеї заборонено. Для цього у Берегові є інші заклади. Наприклад, винні підвали ХVІ століття при готельно-ресторанному комплексі "Жайворонок".

А найбільш популярним серед туристів є дегустаційний зал "Старий підвал", який розташований на вулиці Виноградній – старовинній вулиці виноробів Берегсасу. Підвалу вже понад 300 років, однак запрацював він як дегустаційний зал лише кілька років тому завдяки ентузіазму сімейної пари – Олегу і Тетяні Гаврильченкам. Тут пропонуються сухі вина місцевого виробництва з сортів винограду вирощеного на схилах Карпат – Мюллер-Тургау, Цвейгелт, Мускат Оттонель та інші.

Дегустація проводиться безпосередньо в місці витримки вина-в підвалі вирубаному в скелі.

Також дегустаційні зали працюють на великих виноробних підприємствах Берегова та району – "Айсберг" (ТМ "Чизай") та "Котнар".

Винні фестивалі – особлива сторінка в історії Закарпаття. Так, Міжнародний фестиваль «Біле вино» є щорічною подією, яку зазвичай проводять на початку весни. У цей період у Берегове з’їжджаються з усіх найближчих регіонів і країн для того, щоб приєднатися до святкування, присвяченого вину. Насичена програма фестивалю включає обмін досвідом кращих виноробів, конференції з питань виноградарства, дегустацію кращих сортів, вивчення культури пиття вина і виступи музичних колективів.

Основна ідея фестивалю «Берег Фест» – відродження старовинних традицій Берегівщини. Це свято є найстарішим на Закарпатті, його заснували ще в 1963 році під час фестивалю «Дружба без кордонів». Не пропустіть цю захоплюючу подію у вересні, і ви зможете стати свідком урочистої народної ходи, а також традиційного вичавлювання винограду в бочках босоніж, для якого кращі грона збирають з усіх куточків Берегівського краю.

     Храми та пам’ятки архітектури
Берегівський Лувр. На площі Кошута у Берегові знаходиться одна з найгарніших пам’яток архітектури Закарпаття – будівля колишнього Палацу правосуддя, королівського суду комітату Берег (останній колись включав до себе більшу частину території сучасної області). Приїжджі, котрі потрапляють до міста вперше, неодмінно звертають свою увагу на цей помпезний, триповерховий, загальною площею 5200 квадратних метрів, виконаний у стилі необароко, палац. Деякі порівнюють його навіть з Лувром через схожість фасаду.

У 1907 році, коли Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, урядом був оголошений конкурс на створення проекту будівлі Комітатського суду. Переміг проект угорського архітектора Ференца Яблонського, який запропонував створити палац в стилі французького бароко. За два роки Палац правосуддя відчинив свої масивні двері.

Після війни з 1944 до 1971 року в будинку розміщалися військові казарми, а надалі до 2001 року – секретний "Завод точної механіки". Сьогодні в цих стінах навчаються студенти Закарпатського угорський інституту ім. Ференца Ракоці II.

Довгий час будівля комітатського суду виглядала не надто привабливо, адже практично за останні півстоліття не бачила капітального ремонту. Однак минулого року розпочалися масштабні роботи ремонту фасаду, що здійснюються за підтримки угорських фондів та приватних пожертвувань.
Панське казино "Золота пава". Одним з найрозкішніших будинків в Берегові вважається Панське казино або "Золота пава". Саме тут колись проходили всі урочисті заходи міста. Сьогодні в старовинній будівлі на березі Верке розмістився один з найкращих ресторанів міста, а також готель.
Появою будівлі казино Берегово зобов'язане Томашу Етвешу – піджупану Бережського комітату. Саме він запропонував побудувати заклад, де могли б проходити літературні вечори, бали, благодійні обіди, урочисті заходи. Цю ідею підтримала вся міська еліта. Технічну документацію будівлі розробили інженери по будівництву Йожеф Пум та Жігмонд Сіладі. А граф Ервін Шенборн-Бухгейм за половину реальної ціни продав земельну ділянку під будівництво споруди.
Будівельні роботи розпочалися 16 березня 1890 року, але на добудову у скарбниці міста не вистачило грошей. Лише у 1911 році керівництво Берегсасу оголосило конкурс на кращий проект реставрації споруди казино. Переможцем став проект мукачівського інженера Дюли Бешенські. З ощадного банку було видано 150 тисяч крон кредиту, і навесні 1912 року розпочалося оновлення закладу. Зовнішній вигляд будівлі доручили оформити інженеру Шому Мейгешу. Святкове відкриття оновленого казино відбулося 6 липня 1913 року. Будівля поєднала у собі елементи модерну і арт-нуво, вражала своїм ошатним екстер'єром і розкішним інтер'єром.
Тут проходили обласні бали, засідали представники еліти та громадські культурні організації. У закладі приймали багатьох відомих митців світу, відбувалися музичні вечори. Тут виступали і уродженки міста Шарі Федак – угорська зірка оперети та Анна Баті, відома оперна співачка.
Будівлі панського казино досі вдалося зберегти справжній аристократичний дух Закарпаття довоєнного періоду.
Палац графа Бетлена. На лівому березі каналу Верке знаходиться так званий Графський Двір – палац князя Габора Бетлена, який в 1620-1621 роках був королем Угорщини. Побудована резиденція князя на місці монастиря домініканського ордену. У 1573 році монастир був зруйнований реформаторами, на його місці у 1629 році споруджена літня резиденція Габора Бетлена. На фасаді будівлі зберігся напис "BETHLEN, 1629".
Палац відноситься до оборонного замкового стилю. Житловий будинок та дві господарські будівлі, стайня і каретна з зерносховищем, утворюють напівзамкнутий прямокутний двір. Особливий інтерес представляють підвали в готичному стилі, що збереглися ще з часів монастиря.
Духовний оберіг міста. Серцем міста, духовним центром Берегова з давніх часів є римо-католицький костьол Воздвиження Чесного Хреста на площі Ференца Ракоці II.
За легендою, на місці, де зараз стоїть костел, пастух на ім'я Сас знайшов скарб в схованці, розритій биками, що билися між собою. У подяку небу за такий щедрий дар він побудував тут храм, а навколо нього місто.
Будівництво церкви, скоріш за все, було розпочато ще в XI столітті, на одному з каменів над північною аркою висічена дата – 1100 рік. У 1241 році будівлю було зруйновано татарами. Відновлено її у 1418 році вже в готичному стилі. У 1657 році будівлю знову було зруйновано – тепер вже рейтарами польського князя Любомирського. Остаточно храм був відновлений в 1839-1846 роках за сприяння графа Шенборна. Під керівництвом Альберта Тіхлера, відомого архітектора, була проведена також часткова перебудова будівлі. 1 листопада 1846 року храм освячений єпископом Яношем Гамором і названий собором Воздвиження Чесного Хреста.
Поважний вік костелу, його неповторна архітектура та внутрішнє убранство становлять особливий інтерес для гостей міста. 
Будинки-близнюки. У містечку представлені всі колишні поширені в Угорщині архітектурні стилі – від романського до сецесії. Найбільш яскравими представниками останнього стали будинки-близнюки – палаци Мейгеша і Кубовича.
Побудовані на початку минулого століття на перехресті вулиць Тіноді і Сечені, схожі один на одного будинки, стали справжньою окрасою Берегово, їх неможливо не помітити.
Ці будинки належали двом жителям міста – адвокату Гейзі Кубовичу та головному архітектору міста Шамуелю Мейгешу. Незважаючи на недоглянутий стан, палац Кубовича має велику цінність – багатьом його елементам вже понад 100 років. А ось ремонт і перебудова палацу Мейгеша змінили його до невпізнання – в ході реконструкції були втрачені всі декоративні елементи сецесії, а будівлю тепер відносять до стилю модерн. У радянські роки в обох будинках були розташовані комунальні квартири.
Серед інших цікавих пам’яток архітектури Берегова – колишня будівля управління Березького комітату Австро-Угорщини (Vаrmegyehаza). Тепер тут розміщено Берегівський медичний коледж. Цей будинок – надзвичайно цікава споруда з простим, але гарним фасадом. На другому поверсі дев’ять монументальних пілонів виділяють центральну частину.
У центрі площі Кошута розташована реформатська церква, яку почали споруджувати в 1775 році, а у 1897 році провели реконструкцію дзвіниці. В 1918 році церква згоріла і лише у 1922 році її вдалося відбудувати. Замість згорілого органа єгердорфська фірма „Ріґер” встановила новий, діючий і понині музичний інструмент.

Кам’яний горбатий міст

Берегівський “горбатий” міст — один із найстаріших рукотворних об’єктів краю. Цей міст через канал Верке у центрі Берегова по праву вважається окрасою міста. Саме через нього здавен пролягають три основні торгівельні шляхи: до Мукачева, Виноградова та Вашарошнаменя. У середині ХІХ століття міст спершу був побудований із дерева.
Відомо, що у 1850 році міський голова Берегсасу Андришич уклав письмову угоду з майстром Яношем Петрушкою, котрий і побудував новий міст довжиною 43 метри всього за 3 роки (1850-1853). Аби відшкодувати витрати на спорудження керівництво міста прийняло рішення брати плату за проїзд через споруду. Це мито було обов’язковим для великої рогатої худоби та возів із вантажем, що прямували на щотижневий ярмарок.
Споруджений у готичному стилі, міст у Берегові вважається унікальним – на відміну від інших він має „горбатий” вигляд – в Україні таких споруд одиниці, і навіть в Європі вони зустрічаються не надто часто.


«Обличчя» Берегово незабутнє. Так приємно ходити по вулицях маленького і затишного міста, розуміючи, що колись це була адміністративна одиниця Угорщини. Адже деякі архітектурні пам’ятки тут мають дійсно «столичний» розмах.


Чарівність, краса, багатство – далеко не всі епітети, якими можна обдарувати невелике містечко Берегове. Побувавши тут, гості вже ніколи не забудуть це неповторне місце і згодом не можуть відмовити собі в задоволенні відвідувати його щороку.



скачать dle 11.3




ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
Погода
Погода у Береговому

вологість:

тиск:

вітер:


Жінка розповіла, що нещодавно син хворів, вони проходили лікування в Рахівській районній лікарні, але врешті їх звідти виписали. Та вже вдома малюку стало зле, піднялася температура. Мати намагалася викликати швидку, але через поганий зв'язок їй не вдалося. В рідному селі хлопчику допомогти було нікому. Тож жінка, аби не гаяти часу, сіла до автобуса й повезла сина в лікарню. За попередньою інформацією, малюк помер через пневмонію, втім остаточні висновки будуть після експертизи.

Вчора вранці у місті Чоп на лінію «102» надійшло повідомлення – місцевий житель повідомив, що прямо посеред вулиці виявив чоловіка, який не подавав жодних ознак життя. На місце події негайно було спрямовано спільний наряд роти поліції охорони Закарпаття та Ужгородського районного відділу поліції. На місці події правоохоронці виявили напівоголене тіло чоловіка, – повідомляє Управління поліції охорони в Закарпатській області. На жаль, заявник не помилився – чоловік був мертвим. "Невідомий у джинсах сірого кольору та шкарпетках, без взуття, а на шиї – біла ганчірка з плямами бурого кольору. Ноги зв’язані також білою ганчіркою. А поруч помітні сліди волочіння з бурими плямами, вочевидь крові, які тяглися аж до однієї із квартир будинку, під яким і виявили чоловіка", – розповів поліцейський охорони Ростислав Барташевич. Не гаючи часу, поліцейські вирушили до квартири, до якої вів слід. У приміщенні правоохоронці виявили суцільний безлад, кілька пляшок з-під спиртного, а згодом ще й


«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728