Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77
» » » Стоп націнкам: чи знижуватимуть примусово ціни на продукти

Стоп націнкам: чи знижуватимуть примусово ціни на продукти

В НБУ пропонують знову ввести держрегулювання, щоб знизити інфляцію


Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин запропонував відродити в Україні практику регулювання цін на продукти харчування, та й на інші товари, адміністративними заходами.

“Акцентую на доцільності перегляду політики ціноутворення на продукти харчування. Доцільно ввести знижену ставку ПДВ на харчові вироби. Встановити, за аналогією з європейськими країнами, максимальні торговельні націнки. Максимальна націнка на продукти не повинна перевищувати 15% від ціни виробника, а на звичайні товари – не більше 30%. на імпортні товари – не більше 30% від ціни, про яку йдеться на митниці“, – написав Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook, пише Сегодня.

Невже закарпатські посіви незабаром, як у Японії, захищатимуть роботи-вовки?
До таких висновків голову Ради НБУ підштовхнули дані Укрстату про інфляцію в Україні за два місяці 2018 року. Нагадаємо, за даними статистики, споживча інфляція в лютому становила 0,9%, а базова інфляція – всього 0,6%. Щодо групи товарів “продукти харчування і безалкогольні напої” ціни в лютому збільшилися всього на 1% порівняно з січнем. Однак серед товарів цієї групи досить суттєво зросли ціни на товари, без яких жодна людина не може обійтися. Так, фрукти подорожчали на 6,8%, риба та продукти з риби – на 2,4%, хліб – на 1,6%, овочі – на 1,5%. В цілому за останній рік продукти харчування подорожчали на 17,6%.

“Скасування регулювання було передчасним”

“Спостерігається серйозне збільшення цін на товари і послуги, що входять до усіх соціально важливих груп. Це негативно впливає на рівень життя громадян України. Уряду насамперед потрібно терміново звернути на це увагу і вжити невідкладних заходів щодо попередження зростання цін в цій категорії”, – пише Богдан Данилишин.

За його словами, заходи впливу на інфляцію, використовувані Правлінням НБУ, не в повній мірі дають позитивний ефект. Звісно, на те є об’єктивні причини: зростання цін відбувається через фактори, на які НБУ не може впливати. Однак голову Ради НБУ турбує той факт, що “пріоритетна мета НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 6 ± 2 п поточного року … найімовірніше, досягнута не буде”.

“Аналізуючи наслідки рішення уряду про скасування регулювання цін на продукти харчування, вважаю його передчасним, оскільки в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке наразі ринок має дуже односторонній специфічний вплив, і за зростанням споживчих цін”, – пише Богдан Данилишин.

Нагадаємо, регулювання цін на продукти харчування (обов’язковий розмір націнки на товари) в Україні скасували півроку тому, в червні 2017-го. Богдан Данилишин не вперше висловлюється за відновлення держрегулювання. Однак прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що держрегулювання не в змозі вирішити проблему інфляції.

“Це організаційно неможливо”

Екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий проти держрегулювання:

“Зовнішнє регулювання завжди погіршує ситуацію на ринках. Призводить до погіршення асортименту продукції і зниження якості. Ціноутворення – це особлива сфера відносин, в якій домовляються виробники і покупець. Якщо виробники завищують ціни – їхню продукцію просто не купуватимуть”, – аргументує він.

Крім того, Володимир Лановий вважає, що різні ставки ПДВ додадуть роботи контролюючим органам. “Тоді доведеться більшій кількості підприємств повертати ПДВ, а це ускладнює адміністрування”, – говорить економіст.

Старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи з питань податкової та бюджетної реформ громадської коаліції “Реанімаційний пакет реформ” Володимир Дубровський дотримується схожої точки зору.

“Регулювати націнку, навіть якби це було чомусь доцільно, – технічно неможливо. Йдеться про величезну кількість підприємств. Щоб проконтролювати, яку націнку вони встановили, не вистачить ніякої контролюючої служби. Податкова зараз марно намагається видавити з підприємств податок на прибуток, який розраховується приблизно таким же чином. Але в результаті податок на прибуток сплачують півтора відсотків усіх підприємств”, – говорить Володимир Дубровський.

Експерт вважає, що, навіть якщо подібна практика існує в європейських країнах, це не привід переймати досвід для України.

“Європейські країни – це не референтна група для України. Європейські країни мають в десятки разів більше рівень життя, і приблизно так само відрізняється якість державного управління. Наша держава не здатна більш-менш організовано і некорупційно виконати набагато простіші і набагато менш шкідливі регуляції”, – вважає експер.

На його думку, знижувати інфляцію необхідно іншими шляхами.

“Щоб інфляція знизилася, потрібно перш за все перестати грати в популізм з мінімальною зарплатою. Це найпростіше. Підвищення зарплат породжує інфляційні очікування, і це впливає на зростання цін. Звісно, є ще об’єктивний процес зростання зарплат. Важко засуджувати це явище, тому що люди починають отримувати великі зарплати, і не через держрегулювання, а через конкурентні умови. Але оскільки зростання зарплат у нас не супроводжується зростанням виробництва, це веде до зростання цін, зростання імпорту, порушення торгового балансу і так далі. Крім того, ціни на продукти харчування у нас визначаються, по-перше, світовим ринком, тому що дуже багато у нас експортується, а з іншого боку – монополією ринків продуктів харчування. Зокрема, є якась концентрація влади у виробників яєць, курятини та багато чого іншого. Так, зараз ціни на яйця знижуються, тому що діє сезонний фактор. Цей же фактор вплинув на сильне зростання цін на овочі та фрукти, які дали великий відсоток інфляції. Плюс минулого року був неврожай через погодні умови. На такі коливання цін взагалі ніяк вплинути не можна, з цим навіть немає сенсу боротися”, – вважає економіст.

Різке зниження рівня інфляції, на думку експерта, негативно позначиться на економіці.

“Є деяка інерція. Оскільки у нас була дуже висока інфляція 2015 року (на жаль, з об’єктивних причин), не варто чекати, що вона миттєво впаде. Якщо інфляція падає миттєво, це якраз погано позначається на економіці. Адже виробники закладають у свої розрахунки ціни з урахуванням майбутньої інфляції, а за цими цінами товар не купують, і їм доводиться свої розрахунки ламати. Це процес болючий. Тому кажуть, що дезінфляцію потрібно робити поступово. Звісно, коли інфляція дуже велика, її потрібно знижувати шоково, тому що тоді на вже рухається очікуваннями. Але коли йдеться про інфляцію близько 14% – з такою інфляцією намагаються боротися, знижуючи її поступово”, – пояснює Володимир Дубровський.

“Навіщо спотворювати споживчий вибір, зменшуючи ПДВ на харчові продукти?”

У необхідності зниження податку на додану вартість (ПДВ) для харчових продуктів Володимир Дубровський також сумнівається.

“Така практика в деяких європейських країнах дійсно є. Вона не така однозначно негативна, як регулювання торговельних націнок, але вона спірна. ПДВ – це податок на кінцеве споживання. Тобто чим вищий цей податок, тим менше відповідного товару люди споживатимуть. Тому, наприклад, встановлюють високі акцизи на сигарети: вважається, що цей продукт шкодить суспільству в цілому. ПДВ, в принципі, повинен бути нейтральним, однаковим, щоб люди самі вирішували, на що їм витрачати гроші. Але при цьому є міркування, що треба заохочувати людей вкладати в освіту, здоров’я, а не в якісь матеріальні цінності. Якщо, скажімо, людина може на кілька тисяч гривень купити новий телефон або оплатити якісь курси, щоб підвищити свою освіту, вважається суспільно корисніше, якщо людина вкладе ці гроші в освіту. Тому на освіту і охорону здоров’я ставлять нульові ставки. А що стосується продуктів, то я як економіст не бачу ніяких особливих позитивних ефектів від того, що люди споживають більше харчових продуктів або дорожчі харчові продукти. Навіщо спотворювати споживчий вибір, зменшуючи ПДВ на харчові продукти – незрозуміло”.

Володимир Лановий також вважає, що продукти харчування – не та група товарів, яка вимагає пільгових податкових ставок:

“Звісно, на дитячі вироби, книжки, на спортивні змагання, цирки, театри – на все це потрібно робити пільгові ставки ПДВ, як це робиться в Європі. А у нас окремо виділили продовольчі товари – незрозуміло, чому.

На уточнююче запитання журналіста, чому на продукти харчування при нинішньому рівні пенсій і зарплат не потрібно знижувати податок і націнки, експерт відповів:

“Це можна дискутувати. Послуги медицини, комунальні, дитячі атракціони, лялькові та інші театри, книжки для дітей – це ще важливіше. Вони сьогодні дуже дорогі. Найдорожчі. Люди ж не ходять нікуди”.

“У нас найвищі в Європі ставки ПДВ і найвищі націнки”

А ось генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко не тільки підтримує ідею держрегулювання цін на продукти за допомогою знижених ставок ПДВ і встановлення максимальних націнок, а й говорить, що сам просуває ці нововведення ще з минулого року, а Данилишин підтримав їх.

“Коли дехто говорить про те, що ринок повинен бути абсолютно вільний і що ринок сам все відрегулює, то хочу нагадати, що такий ринок був у всьому світі в середині 20-го століття. Вже починаючи з 90-х років все дуже змінилося, а з 2000-х років держави беруть все більший контроль над усіма секторами економічного життя країни. Тому говорити про те, що держава не втручається – вже не доводиться. Питання тільки, в якому ступені держави регулюють подібні правовідносини. Є країни з високим ступенем втручання, а є з низькою. Ось в Польщі держава заборонила магазинам працювати у неділю. Поки через неділю, а через 2 роки – кожну. У Франції великі торгові мережі в обов’язковому порядку фінансують навчання дрібних підприємців, які повинні відкривати магазини поруч з їх великими мережами, тому що вважається, що малий бізнес повинен повноцінно конкурувати з великим. Тому держава зобов’язує великий бізнес фінансувати навчання фактично їх конкурентів. Уявіть, що буде, якщо у нас зобов’яжуть так робити?”- сміється Олексій Дорошенко.

Експерт стверджує, що ті норми, які зараз ініціює Данилишин, скопійовані з досвіду Німеччини. Як і українське антимонопольне законодавство, до речі.

За його словами, в Україні зараз одні з найвищих ставок ПДВ в Європі – 20%. Вище тільки в Литві і Латвії (21%). У решті Європи нижче. У Польщі ставка ПДВ – 5%, в Німеччині – 7%, у Франції – 5-6%, а на окремі продукти – 2,5%.

“Тому природно, якщо ми говоримо про зниження вартості продуктів харчування, зниження ставки ПДВ – це найцікавіший елемент. Не потрібно збирати ПДВ, щоб потім в ручному режимі його перерозподіляти. Його можна просто знизити до європейського рівня. Адже ми ж йдемо до Європи, асоціація “Україна – ЄС” у нас адже стратегічний напрямок “, – говорить Дорошенко.

Стосовно максимальних націнок, експерт вважає, що вони не повинні бути нижче облікової ставки НБУ, яка зараз, нагадаємо, становить 17%.

“30% – ця ставка, яка у нас була з 1996 року зафіксована в постанові Кабінету міністрів про соціальні продуктів харчування. З них 15% була дозволена маржа для виробників і 15% – для продавця. Навіть якщо до ланцюжка входили 2 продавця, вони мали право заробити в цілому тільки 15%. Таким чином, націнка 30% історично існувала. А Данилишин ці 30% пропонує перенести і на інші товари. Що, в принципі, є позитивним. Тому що за багатьма товарними позиціями у нас зараз маржа становить від 30 до 200%. Наприклад, чилійське вино, яке закуповується по 1,5 долара, у нас коштує мінімум 4,5 долара”, – пояснює він.

Олексій Дорошенко визнає, що “нормальна” норма рентабельності для нашої країни набагато вище, ніж “нормальна” для тієї ж Європи. Якщо “у них” непоганим прибутком вважається 3-5%, то для наших підприємців і 30% – “мало”.

“Зараз навіть для продуктів першої необхідності відсоткова ставка “від поля до полиці” становить мінімум 40-50%. На рівні виробництва 30% – це вважається “поганий рік”. А хороший рік – це 50-70%. Тому потрібно зафіксувати десь то на рівні 30-50%, і дійсно це контролювати”, – упевнений Олексій Дорошенко.

За його словами, якщо в Україні дійсно станеться зміна напрямку соціально-економічної політики, про що також попереджав голова Ради НБУ, в цей час провести такі регуляторні зміни цілком реально. скачать dle 11.3




ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
Погода
Погода у Береговому

вологість:

тиск:

вітер:


Вчора вранці у місті Чоп на лінію «102» надійшло повідомлення – місцевий житель повідомив, що прямо посеред вулиці виявив чоловіка, який не подавав жодних ознак життя. На місце події негайно було спрямовано спільний наряд роти поліції охорони Закарпаття та Ужгородського районного відділу поліції. На місці події правоохоронці виявили напівоголене тіло чоловіка, – повідомляє Управління поліції охорони в Закарпатській області. На жаль, заявник не помилився – чоловік був мертвим. "Невідомий у джинсах сірого кольору та шкарпетках, без взуття, а на шиї – біла ганчірка з плямами бурого кольору. Ноги зв’язані також білою ганчіркою. А поруч помітні сліди волочіння з бурими плямами, вочевидь крові, які тяглися аж до однієї із квартир будинку, під яким і виявили чоловіка", – розповів поліцейський охорони Ростислав Барташевич. Не гаючи часу, поліцейські вирушили до квартири, до якої вів слід. У приміщенні правоохоронці виявили суцільний безлад, кілька пляшок з-під спиртного, а згодом ще й

Жінка розповіла, що нещодавно син хворів, вони проходили лікування в Рахівській районній лікарні, але врешті їх звідти виписали. Та вже вдома малюку стало зле, піднялася температура. Мати намагалася викликати швидку, але через поганий зв'язок їй не вдалося. В рідному селі хлопчику допомогти було нікому. Тож жінка, аби не гаяти часу, сіла до автобуса й повезла сина в лікарню. За попередньою інформацією, малюк помер через пневмонію, втім остаточні висновки будуть після експертизи.


«    Травень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031