» » » Закарпатка Наталка Заморина вирощує у центрі Африки ананаси та ставить рекорди (ФОТО)

Закарпатка Наталка Заморина вирощує у центрі Африки ананаси та ставить рекорди (ФОТО)

З Наталкою Замориною я познайомився кілька років тому. Вона тоді як раз приїхала додому у рідне Берегово. З центру Африки – із Замбії! Де нині й проживає разом з чоловіком.
Наталка – чудова людина, яка може годинами спілкуватися на різні теми. Тим паче має багато захоплень – це і геологія, і спорт, і любов до тварин, а останнім часом хобі та роботою стало звичайне городництво.  А головне – вона всюди, у всіх сферах життя, досягає успіху. І навіть стала чемпіоном з велоспорту! Але про це трохи згодом...
За фахом Наталія - геолог, а також дуже пригодилося у житті й знання англійської мови, яку опанувала у берегівській ЗОШ № 5.
«Професію обрала не випадково, – розповідає вона. – Адже мій батько та дідусь також геологи, довгий час працювали у Закарпатській геологоекспедиції». Їх розповіді вплинули на подальший вибір дівчини. Вона вирішила вступити на геологічний факультет у Львівський національний університет імені Івана Франка.
А згодом, дізнавшись, що англійсько-українська фірма у селі Ділове на Закарпатті шукає фахівця-геолога із знанням іноземних мов, вирішила спробувати свої сили. Підприємство «Сауляк» спеціалізувалося на пошуку золота на Рахівщині. Там Наталія і познайомилася з буровим майстром з Великобританії... А потім разом з ним опинилася у самому центрі Африки - у Замбії, де разом досліджували місцеві мідні родовища.
З того часу пройшло багато років. І я вирішив дізнатися , що за цей час змінилося у житті африканської берегівки.
– Наталко, скільки ти вже живеш у Африці і чим тепер займаєшся?
– Майже 10 років в Замбії, де нині з чоловіком займаємося будівництвом і фермерством (вирощуємо овочі, фрукти). Ви думаєте, що у нас теж зима? Ні, просто дощовий сезон. Тож все росте і квітне.
На цей час у нас на продаж вже є авокадо, кабачки, зелена цибуля, перець чилі, а також солодкий перець, помідори. Врожай цибулі вже продали і посадили, скоро буде знову! А також буде морква, буряк, салат, капуста, солодка кукурудза, різна зелень і часник.
Ще у планах вирощувати цвітну капусту, броколлі посадити. Але для цього потрібні спеціальні тунелі, бо інакше все пропаде. Багато всього є ще у планах... Імбир, картопля, огірки. Ми – фермери!
А звичайних для Африки фруктів у нас також вдосталь – це манго, цілий рік банани, лимони, грейпфрути, апельсини, мандарини, ананас, джекфрут. Цим тут нікого не здивуєш.
До речі, ми самостійно робимо перегній, заготовляємо потрібні добрива. Звісно є помічники, слід багато часу приділяти поливу, адже є періоди коли дощів практично нема. Отак і живемо.

– Знаю, що недавно у гостях вперше побувала твоя мама, яка прилетіла із Берегова. Які враження?
– Звісно за краще запитати у неї, вона завжди любить гостей. Однозначно, що мамі дуже сподобався місцевий люд, вони всі дуже доброзичливі, добрі, веселі. І це не дивлячись на досить нелегке життя. Місцеві у більшості дуже віруючі, ходять до церкви. А ще дуже полюбляють співати, танцювати і добре поїсти... Але кому як щастить.

До речі, в гостях у нас була й сестра з племінником. Вони теж встигли завести собі місцевих друзів. А українці місцевим африканцям теж дуже сподобалися! І, звісно, сподобалася природа, яка багата на рослинність та інші принади континенту. Я раджу всім берегівцям хоча б раз у життя завітати до Африки. Це буде незабутня подорож, а який досвід!
– Але українці бояться, що в Африці може бути небезпечно...
– Якщо бути обережним, то боятися в принципі нічого. І навіть якщо людині не пощастило і вона захворіла на малярію ... то  просто не треба панікувати ... Слід прийняти ліки і через пару днів все пройде. Просто не можна "затягнути" хворобу, адже це може закінчитися досить сумно.
Але уявіть собі тільки водоспад Вікторія, сафарі-парки, риболовлю на екзотичну рибу, тигрів, полювання та дуже багато всього нового і цікавого.
А ще моїм рідним дуже сподобалася місцева риба тілапія та брим. Казали, що смачнішого у житті не пробували. До речі, ціни на продукти у Замбії є не набагато вищими, ніж в Україні. Скоріш навпаки.
– Знаю, що ви з чоловіком також тримаєте багато тварин у будинку?
– Так, у нас, тобто з нами, живе загалом сім собак – 4 такси, 2 лабрадори і один мікс такси з пуделем. А ще кішка і два кота. Я їх називаю нашими дітками, бо насправді дуже любимо і пестимо їх.

– І дуже був здивований, коли дізнався про твої успіхи у велоспорті.
– Так, спорт для мене ще одне улюблене хобі. В Замбії час від часу проходять змагання з велоспорту міжнародного рівня. Ніколи й не думала, що буду брати участь у велоперегонах, тим паче займати призові місця!
Наразі виборола 1-е місце на 20 та 40 км, 2-е місце на дистанції 63 км та призові у командних перегонах. Змагання часом тривають досить довго – з обіду до 20-ї години вечора.
Звичайно потрібно багато тренуватися, бажати досягти кращого результату! Завдяки підтримці рідних, близьких, друзів, це мені вдається.
Намагаюся тренуватися чим частіше, і вже не можу не можу уявити своє життя без "вєліка" та своїх "діточок". Їздити мені доводиться, в основному через ліс, з одного міста в інше. Багато хто дивується і запитує – тобі не страшно самій, без компанії, лише з плеєром та музикою? Все мої друзі дуже дивуються. Адже там трапляються й змії. Але мене насправді це не лякає.
– До речі не думала про кар'єру у великому спорті? Можливо навіть виступати за збірну України?
– Я почала займатися серйозно велоспортом тільки у Замбії, мені було більше 30-ти. І це завдяки своєму чоловікові Алмі, з яким так і потоваришували, що потім не могли вже один без одного. Доїздилися, так би мовити, аж до весілля!

Отже, він каже, що я могла б виступати професійно, якби трохи раніше почала займатися велоспортом. А у Берегові я ходила до секції з легкої атлетики. І дуже вдячна нашій тренерці Надії Василівні Перевузник, яка не дарма вклала в нас стільки терпіння і зусиль.
– До речі, про змій. Чув про якийсь страшний випадок, коли до тебе приїхала мама. Що це було?
– Просто до нас у будинок залізла змія. Було це вночі, ми вже всі спали... Раптово собаки здійняли гамір. Ми з Алмою прокинулися і все побачили. Змія нас злякалася і залізла між педалями велосипеда... Можна сказати сама в пастку потрапила, а собаки на неї накинулися. Алма її викинув з будинку, а собаки потім притягнули назад. І тут прокинулася мама... Пішла на кухню, аби  накрутити собі бігуді. А тут такий сюрприз на підлозі...
Змія виявилася начебто отруйною. Місцеві їх дуже бояться, називають "дияволом". А мій друг з України з них знімає шкуру і сушить, а з м'яса готує каррі. Я навіть один раз спробувала, це майже одні кістки – і трохи схоже на рибу.
– А що у тебе з геологією? Чи займаєшся далі розвідкою корисних копалин?
– Завдяки геології я й потрапила до Замбії. Як кажуть геологія – це не професія, а діагноз. Наразі продовжую спілкуватися зі своїм викладачами, дуже люблю їх і своїх колишніх колег.

Але наразі переключилася на домашні справи. З іншого боку мій город - це також справа із землею. Отже, поки що займаюся ним, а далі буде видно. Хоча розвідка копалин – це більше чоловіче зайняття. Потрібно довго перебувати у полі, подалі від дому. А я не можу все це взяти і покинути.
Однак у душі назавжди залишаюся геологом, як мій батько та дідусь.
Ну і нарешті незабаром плануємо відкрити наш фермерський магазин і кафе. Вже складаю перше меню. У ньому обов'язково буде справжній українській борщ. Тож запрошую всіх моїх друзів та знайомих з Берегова на відкриття! Обіцяю – буде смачно, приїздіть!
Спілкувався Олександр Ворошилов скачать dle 11.3




ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
Погода
Погода у Береговому

вологість:

тиск:

вітер:


Вчора вранці у місті Чоп на лінію «102» надійшло повідомлення – місцевий житель повідомив, що прямо посеред вулиці виявив чоловіка, який не подавав жодних ознак життя. На місце події негайно було спрямовано спільний наряд роти поліції охорони Закарпаття та Ужгородського районного відділу поліції. На місці події правоохоронці виявили напівоголене тіло чоловіка, – повідомляє Управління поліції охорони в Закарпатській області. На жаль, заявник не помилився – чоловік був мертвим. "Невідомий у джинсах сірого кольору та шкарпетках, без взуття, а на шиї – біла ганчірка з плямами бурого кольору. Ноги зв’язані також білою ганчіркою. А поруч помітні сліди волочіння з бурими плямами, вочевидь крові, які тяглися аж до однієї із квартир будинку, під яким і виявили чоловіка", – розповів поліцейський охорони Ростислав Барташевич. Не гаючи часу, поліцейські вирушили до квартири, до якої вів слід. У приміщенні правоохоронці виявили суцільний безлад, кілька пляшок з-під спиртного, а згодом ще й

Жінка розповіла, що нещодавно син хворів, вони проходили лікування в Рахівській районній лікарні, але врешті їх звідти виписали. Та вже вдома малюку стало зле, піднялася температура. Мати намагалася викликати швидку, але через поганий зв'язок їй не вдалося. В рідному селі хлопчику допомогти було нікому. Тож жінка, аби не гаяти часу, сіла до автобуса й повезла сина в лікарню. За попередньою інформацією, малюк помер через пневмонію, втім остаточні висновки будуть після експертизи.


«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728